<< Главная страница

ПIдкова



Категории Iрина Жиленко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Була зима. Iшов зелений снiг. За ним — рожевий. Потiм — фiалковий. I раптом протрюхикав на конi Дiдусь Мороз. I загубив пiдкову. Золота пiдкова, схожа на мiсяць, залишилася лежати долi. А я знайшла. Сказала ïй: — Свiти тут, на вiкнi. Щоб все менi збулося! — Зiйшлися i роззявили роти сiмсот роззяв. Стоять вони i досi... Роззяви стояли вперто пiд вiкном кожний день. Снiг був рiзнокольоровим. Що ж, покладу пiдкову в чемодан, куплю я шубу. А тодi поïду в Лапландiю. Хоч трiшки i шкода, вже так i буть — вiддам пiдкову Дiду. Оце i все. А снiг звичайним став. Легкий i рiвний, пада, пада, пада... Роти закрили всi сiмсот роззяв. I розiйшлись... I полягали спати.

Метки Пiдкова, IРИНА ЖИЛЕНКО, скорочено, стисло, уривки, у скороченому вигладi, коротко
ПIдкова


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация